Новости

Марко ДЕВИЧ: «Хочу вернуться в сборную и сыграть на Евро»

Марко ДЕВИЧ: «Хочу вернуться в сборную и сыграть на Евро»

26 июня 2015 г., пятница 08:46

| источник

Нападающий «Рубина» — о нынешнем этапе карьеры и личных целях

Зробити інтерв’ю з Марко Девічем – справа не з легких. Ми домовлялися про це упродовж двох днів. «Друже, давай завтра, я сьогодні дуже «запарений», - щоразу ввічливо переносив розмову Девіч. Зрештою, своє слово таки дотримав – відповів на кілька запитань по дорозі в аеропорт.

- Марко, ви вже «на валізах». Куди взяли курс?
- Вилітаю з Харкова у Москву. А вже завтра вирушаю на Казань, у розташування «Рубіна». Будемо вирішувати із керівництвом команди питання нашої співпраці.

- У «Рубіні» вас очікують 27 червня, але тільки у «дублі», як сказав головний тренер Рінат Білялетдінов. Як вам така перспектива?
- Навіть не знаю, що сказати. Давайте я спершу приїду в клуб, зустрінуся із керівниками, тренерським штабом. Спробуємо знайти спільну мову. Минулого сезону мені було трішки образливо, що я не грав в основному складі. Але між нами не було ніяких скандалів. Те, що пишуть, - це дурниці.

- Можливо, вам не давали грати через політику? Все-таки, донедавна ви захищали кольори збірної України…
- Про політику не може бути й мови, це нісенітниця! Звичайно, дуже прикро, що між Україною і Росією триває військовий конфлікт, але я жодного разу не відчув до себе негативного ставлення від росіян. Більше того, моїм російським одноклубникам теж дуже шкода, що обидві держави зараз ворогують.

- Ви провели дуже хороший відрізок у катарському клубі «Аль-Раян», допомогли команді вийти в елітний дивізіон. Невже катарці не хотіли залишити вас у себе?
- Та я сам не мав особливого бажання там залишатися. Не хочу хвалитися, але в «Аль-Раяні» я дійсно непогано зіграв, забив немало м’ячів, чудово витримав усі фізичні навантаження. Проте після закінчення сезону команда змінила тренера. Точніше, попередній спеціаліст пішов, а його наступника дуже довго шукають. Не люблю такої невизначеності, та й хочеться виступати у Європі, щоб перебувати в полі зору тренерського штабу національної збірної України.

- Можливо, вами вже зацікавилися певні європейські клуби?
- Так, були телефонні дзвінки. Інтерес до мене існує, але хочу спершу приїхати в «Рубін» і поспілкуватися з керівництвом казанців.

- Українські клуби теж за вами «полюють»?
- Українські? Це секрет. Буде некоректно, якщо я це коментуватиму.

- Вам 31 рік, а це – період футбольної зрілості. Які глобальні цілі ставите перед собою?
- Глобальні цілі? (Усміхається). Грати, грати і грати. Це по-перше. По-друге, дуже хочу повернутися на шлях, який веде у збірну України. Вірю, що вона проб’ється на чемпіонат Європи у Францію, і я прагну бути в її складі.

- Ви провели кілька днів у Харкові. Що вас тримає у цьому місті?
- Харкову належить моя душа і серце. Я сюди приїхав у особистих справах. А ще відвідував дантиста. Провів у стоматологічному кріслі два дні по 4 години. Але не відчував дискомфорту, бо перебував у руках найкращого дантиста Харкова. На мій погляд, клініку, в якій я лікувався, можна навіть назвати однією з найкращих в усій Європі.

- Як прокоментуєте теперішню ситуацію у рідному для вас «Металісті»? І яке, до речі, враження у вас залишилося від одіозного Сергія Курченка?
- При Курченкові я повернувся у «Металіст» із «Шахтаря». Причому, отимав такі ж фінансові умови, як і в донецькому клубі. А згодом Курченко відпустив мене у «Рубін». Звісно, він не хотів, щоб я йшов з команди, казав: «Марко, залишайся», але мав повагу до мого остаточного рішення. Тому нічого поганого я про Курченка сказати не можу, але все ж ньому лежить відповідальність за нинішню ситуацію в «Металісті», яка болісно сприймається вболівальниками, бо всі вже звикли до високих стандартів цього клубу. Такий стан речей можу пояснити бойовими діями на сході України. Курченку потрібно якомога скоріше щось вирішувати. Зрозуміло, що час непевний і складний, тож ніхто не ризикує вкладати гроші в клуб. Думаю, як тільки конфлікт вщухне, все налагодиться. Харків мусить мати команду високого рівня.

0
0