Наставник «Днепра» - о решении покинуть клуб
— Мироне Богдановичу, днями ви сказали, що не маєте конфлікту ні з ким із керівництва клубу. Як щодо стосунків із гравцями? — Те ж саме: з усіма підопічними нормальні робочі взаємини, непорозумінь не виникає. Принаймні з мого боку. А чого ви про це запитуєте? Мабуть, не просто так? — Не просто так: у понеділок розмовляв із футболістом запасу «Дніпра», котрий… словом, у його тоні чулась образа. — І що я можу вдіяти? Хто у формі — грає! Я собі не ворог, отже, не ставитиму в основу неготового, бо той може підвести. — Знаєте, у вас репутація суворої людини, котра не панькається з гравцями… — Так і повинно бути! Спорт ставить до людей суворі вимоги, яких треба дотримуватися. — А ви би могли «по-батьківськи» заспокоїти деяких обдарованих дублерів — мовляв, потерпіть, усе з часом прийде? Наприклад, отак поговорити з Близниченком і Сватком? — Вони молоді, до них і справді все прийде з часом. У майбутньому. Але сьогодні вони ще не показали готовність постійно виходити у старті. Їм усе треба доводити. Інколи це найкраще вдається через оренду. — Цікаво, чи змінилися ваші підопічні після фіналу Ліги Європи? Маю на увазі психологічно. Немає ефекту «зіркового зсуву по фазі»? — Нічого страшного не сталось. Є робочі моменти, звичні у футболі: деякі виконавці хочуть піти. Дуже хочуть. Тому їм треба піти назустріч, а замість них узяти інших. Дехто втомився від нинішньої команди. — Почув думку, що дещо змучилися ви — від усього… — Я не втомився й хочу працювати. Йти на пенсію — якщо ви про це — не планую.