
Через надрив ахіллу, отриманого в поєдинку третього туру з Динамо, Горяїнов пропустив понад півроку.
Тільки на зимових зборах голкіпер розпочав тренування в загальній групі, поступово збільшуючи навантаження на травмовану ногу. У матчі з "Дніпром" найдосвідченіший гравець "Металіста" вийшов на поле замість Дішленковича, який напередодні підхопив застуду.
- Коли ви дізналися, що захищатимете ворота у матчі з "Дніпром"? - перше питання Горяїнову.
- У день гри. Після обіду мені сказали, щоби я готувався до виходу на поле. В принципі, я вже протягом певного часу працюю у загальній групі, без жодних обмежень, тому морально був готовий до повернення на футбольне поле.
- Як сприйняли нічию з "Дніпром"?
- У принципі, я задоволений грою. Програючи під час зустрічі 0:2, ми зуміли зібратися і звести поєдинок до нічиєї. Мирон Маркевич сказав, що такі нічиї, як у матчі з "Дніпром", можливо, для команди навіть важливіші за перемогу. Я з ним цілком погоджуюся. Найголовніше – нам вдалося виявити характер. Вболівальники теж молодці – добре нас підтримували.
- Два м'ячі, які ви пропустили від Коноплянки, були з розряду тих, хто не береться?
- Можливо да. Удари в нього вийшли дуже добрі, як, зрештою, і в Шав'єра. Усі чотири голи були на диво. Вболівальникам, гадаю, сподобалися.
- Епізод, коли ви ногою вибили м'яч перед Коноплянкою, викликав широкий резонанс у футбольних колах. Як ви його прокоментуєте?
- Я трохи із запізненням вийшов із воріт. Оскільки м'яч влучив у зону освітлення прожекторів – мені було погано його видно. Якби м'яч летів іншою траєкторією, думаю, такого зіткнення не трапилося б. Я не спеціально зіткнувся з Коноплянкою і не хотів завдати йому травми.
- Чи не злякалися, коли побачили, що гравець "Дніпра" впав на газон?
- Я відчув, що зачепив Коноплянку, але я діяв без злого наміру, грав по епізоді.
- Після матчу розмовляли з ним?
- Так. Я пояснив Жені ситуацію, він зрозумів, що не хотів його травмувати. Він сказав: "Все нормально, це була ігрова ситуація".
- Насамкінець, скажіть, що від вас хотів уболівальник, який вибіг на поле в першому таймі?
- Якби я сам знав! Повертаю голову – на мене біжить цей товариш. Я прямо злякався (сміється). Напевно, хотів привітати із поверненням...
Сергій Циба