Ротань подумує про друге місце

Уже в другій грі поспіль Руслан Ротань бере участь, незважаючи на травму. Завдяки старанням клубних лікарів та власному характеру, ключовий гравець Дніпра вийшов на поле та зіграв максимально корисно.

- На діях динамівців далася взнаки гра з "Манчестер Сіті", де вони виплеснули всі емоції, - сказав після матчу Руслан Ротань. - Це певною мірою зіграло нам на руку. Думаю, ми переграли "Динамо" у психологічному плані, це найголовніше.

- Які були корективи Рамоса у перерві?
- Тренер попросив у жодному разі не сідати назад і по можливості пресингувати на половині поля суперника.

- Під час матчу наставник постійно просив вас грати компактніше. Чому не виходило?
– Ми діяли так, як дозволяв суперник. Ми намагалися витримати тактичну схему.

- Хто з суперників завдав найбільше проблем?
- У них вся команда складається з добрих футболістів, це команда доводить у Лізі Європи. Тож зосереджуватись на особистостях вважаю неправильним. Кияни сильні за командну гру.

- Відрив у окулярах від "Динамо" скоротився. Чи продовжуватимете боротися за зону Ліги чемпіонів?
- Давайте не робитимемо гучних заяв. Так, ми обіграли "Динамо", це наш конкурент, але робити кроки вперед потрібно поступово. Коли будемо на третьому місці, тоді замахнемося на друге. А поки що намагатимемося кожен матч грати на перемогу.

- У попередніх матчах вам доводилося грати у меншості. Сьогодні була установка на випадок, якщо залишитеся вдесятьох?
- До речі, мені сподобалося, як сьогодні відпрацював арбітр. Усі свистки були за грою. На мій погляд, причепитися нема до чого. Думаю, з боку динамівців до нього також немає претензій.

- Після закінчення матчу всі побігли вітати Лаштувку. Ця гра була для нього особливо важливою?
- Так звичайно. Ми його вітаємо з успішною грою, адже у попередніх матчах ми пропустили по два м'ячі, тому психологічно було непросто і нам, і йому. Зрозуміло, що воротареві хочеться зіграти "на нуль". У чомусь ми йому допомогли, а в чомусь він нас виручив - зокрема, коли витягнув удар Ярмоленка, що не беруться. Ми йому дуже вдячні.