Експерт газети ГОЛ! Олег Федорчук про події 25-го туру чемпіонату України.
У 25-му турі нічого надприродного не сталося. Але я вкотре переконався, що криза деяких команд пов'язана з матеріальною стороною справи. Зараз як ніколи фінансові проблеми набули масового характеру. Про Кривбас, Волинь і Арсенал все чули. Також з'явилася інформація, що у запорізькому Металургі зарплати одержують не всі працівники. Це вже не кажучи про Першу лізу, де найближчим часом ми можемо не дорахуватись ФК Одеса та білоцерківського Арсеналу. Справи останнього клубу мені коментувати не з руки, адже я деякий час консультував Арсенал, але ситуація на краще не зрушується. В Одесі люди теж грають без грошей.Повертаючись до справ Прем'єр-ліги, можна вже казати, що срібло та бронзу розіграють Металіст та Динамо. Дніпро після нічиї з Шахтарем відстав пристойно. Більше того, ризикну припустити, що саме очна зустріч харків'ян та киян назве срібного призера.
Реакція на відсутність зарплати
Важко судити про гру у Запоріжжі – у разі Кривбаса на перше місце виходить людський фактор. Поганий настрій не дозволяє знаходити внутрішні резерви належного відношення до обов'язків. Рано чи пізно безпрограшна серія Кривбасу мала перерватися – будь-які докази Олега Тарана не можуть мати вічного ефекту. Вирішальним тут виявилось бажання Металурга хоч якось підправити враження від присутності у Прем'єр-лізі. Заслуговують на особливу похвалу капітан команди Сергій Рудика та визнаний ветеран Жуніор, які зіграли головні ролі. Криворіжці одразу віддали ініціативу, а все інше з їхнього боку було реакцією на відсутність зарплати. За ідеєю, вдома їхнє ставлення до власних глядачів має бути кращим, а в гостях подібна картина може повторитися.
Боляче дивитись на нинішню Волинь. Всі докази про довгу дорогу на поїзді – це лише відмовки. Зрештою, футболістів не змушували прибирати вагони чи розносити чай. Довгі роки за Віталія Кварцяна команда взагалі їздила в автобусі – і нічого, показувала результат. А в поїзді що – лежи та відпочивай. Таврія дуже хотіла реабілітуватися після двох поразок у чемпіонаті та вильоту з розіграшу Кубка. Загалом задумане у кримчан втілилося в життя. Гарними були Антон Шиндер і Махач Гаджієв. Хоча гра на нуль в обороні – це переважно випадковість. Зараз морально Таврії полегшало, від неї можна очікувати певних сюрпризів.
Зазвичай у Києві всі команди намагаються показати себе з найкращого боку. Особливо якщо ти граєш на стадіоні Динамо, де збираються багато фахівців, тренерів збірної. Але такі безвільні Карпати, як у грі з Арсеналом, я згадати не можу. Довіра Миколи Костова молоді не виправдовується. Думати про майбутнє команди треба, але не варто забувати про результат та продовження власної кар'єри. Вихід на поле Ігоря Озарківа та Миколи Жовтюка нагадують мені минулий досвід роботи болгарського тренера у донецькому Металургі. Тоді наполегливе бажання випускати Василя Прийму коштувало наставнику посади, а команді – перемоги у фіналі Кубка України. Тому очевидно – Карпатам треба щось міняти.
