Капітан полтавської «Ворскли» Арменд Даллку розповів про особливості українського футболу та відмінність від гри в Албанії.
- Коли я переходив у полтавський клуб, український футбол був одним із найсильніших у Європі. Багато кваліфікованих футболістів грали в Україні, виступаючи у провідних командах – «Шахтарі», «Динамо», «Металісті». Причому робили це гідно і на міжнародній арені – у Лізі чемпіонів та Лізі Європи. В Албанії таких можливостей немає - як у зв'язку з фінансовою складовою, так і щодо інфраструктури. Щоправда, протягом останніх трьох-чотирьох років у мене на батьківщині намагаються підняти рівень футболу, вкладаючи гроші в його розвиток. Доказом цього є вихід нашої національної збірної до фінальної частини чемпіонату Європи. А ще успішний виступ у єврокубкових турнірах двох клубів – «Скендербеу» та «Кукесі». Перша з них уперше в історії албанського футболу грала у груповому раунді Ліги Європи. - Чи для вас в українському футболі є щось незвідане? - Напевно ні. В Україні я граю вже одинадцятий сезон, тож жодних секретів уже не залишилося – про український футбол знаю, мабуть, усе. Мені багато відомо про ту чи іншу команду, про того чи іншого футболіста. За роки виступів уже давно вивчив, у кого якась нога краща - ліва чи права, хто і як б'є по воротах. Причому знаю не тільки про стиль гри гравця, а й про звички тренера. - Із суддями у вас розбіжності часто виникають? - Як сказати. Я, як капітан команди, через своє звання повинен спілкуватися з суддями. Але на відміну, скажімо, від чемпіонату Англії, де з представниками футбольної Феміди можна поспілкуватися з приводу того чи іншого рішення, в Україні арбітри іноді поводяться, наче недоторкані. Буває, йдеш до судді на контакт, щоб щось спитати, а він відразу позначає свою перевагу: мовляв, ти ніхто й не повинен зі мною навіть розмовляти! Це докорінно неправильно, більше того, я вважаю, що подібна поведінка арбітрів породжує негативну енергію. Внаслідок цього іноді доводиться нервувати, а це негативно позначається на грі футболіста. От якби судді більше йшли на контакт із гравцями та розмовляли з ними, то претензій до них було б менше. Коли арбітр «на позитиві», то навіть жовта картка, що пред'являється їм з посмішкою, сприймається легше, - сказав Даллку. Джерело — Спорт-Експрес в Україні
