Роман Зозуля в інтерв'ю офіційному сайту клубу прокоментував події після матчу «Дніпра» з «Зорею».
- Після вчорашнього матчу я майже всю ніч не спав, намагаючись знайти пояснення своєї поведінки після фінального свистка. Насамперед хочу вибачитися перед партнерами по команді за те, що в першому матчі заробив попередження, яке не дозволило допомогти їм у грі у відповідь проти «Зорі». Зізнаюся, що перебувати у грі та стежити за нею з трибун – абсолютно різні, непорівнянні речі. У грі переживаєш усі події набагато простіше та зваженіше. На трибунах все сприймається набагато гостріше, і я хочу зазначити, що зараз повністю розумію всіх українських уболівальників, які підтримують свої команди на трибунах, і усвідомлюю, які емоції вони відчувають. Там стан близький до стану афекту, коли першому плані виходить боління, а потім - холодний розум. Зараз я каюсь, що не залишився в секторі з дніпропетровськими вболівальниками до фінального свистка. Упевнений, якби так сталося, жодного інциденту не було б. А так, у дуже заведеному стані я опинився біля поля, і емоції від розчарування результатом, які мав погасити у собі, вийшли назовні. Дуже шкода, що не зумів їх стримати. Жалкую про це і ще раз перепрошую за свою поведінку у кожного вболівальника, який бачив цей інцидент. - Як ви прокоментуєте свої дії щодо суддівської бригади? - Мені дуже шкода, що мої неконтрольовані емоції все сприйняли як застосування фізичної сили щодо арбітрів. Так, у коридорі, який вів у підтрибунне приміщення, я здійснив рух ногою, який можна трактувати як удар, і про це я також щиро дуже шкодую. Відразу після гри я особисто вибачився перед суддівською бригадою. Не є експертом, який може оцінювати дії арбітрів під час гри. Нехай про це говорять ті, хто у цьому компетентний. Але за останні роки (і це слова більшості експертів) саме «Дніпро» стало тією командою, яка найбільше в Україні постраждала від спірних суддівських рішень. Арбітраж став болючої темою всередині колективу. Але при цьому усвідомлюю, що причину поразок потрібно шукати переважно у своїй грі, а не в суддівських рішеннях. А тим більше впливати на суддів тим чи іншим чином. Тому ще раз перепрошую і в Анатолія Абдули, і в його асистентів за свою агресивну поведінку. - Вам може загрожувати серйозне покарання. - Розумію, що за всі свої провини треба нести покарання. Я готовий до цього. Але можу пообіцяти, що ситуація стане для мене серйозним уроком. Переглянувши післяматчеві телевізійні кадри, можу запевнити всіх українських уболівальників, що такого Романа Зозулю ніхто більше ніколи не побачить. Спортивна агресія має бути на футбольному полі і залишатися там, але вона не може бути фізичною та злою. Випробовую зараз величезне бажання реабілітуватися в очах усієї футбольної громадськості країни. Повірте, якщо маю таку можливість, у найближчих матчах за клуб і за збірну України зроблю все, щоб уболівальники якнайшвидше забули про цю неприємну історію.
