Зінедін Зідан очолив «Реал» у січні і залишився другим у чемпіонаті Іспанії, проте може реабілітуватися в Мілані, де «королівський клуб» матиме шанс виграти 11-й Кубок європейських чемпіонів. Зізу розповів про перші кроки як головний тренер.
- Ви тренуєте "Реал" трохи менше п'яти місяців. Що поки що найскладніше у вашій роботі? - Коли я тільки очолив команду, для мене все було в новинку, але нам одразу потрібно було вигравати матчі і бути готовими до всіх випробувань. Ми почали з трьох тижнів наполегливої праці, оскільки на той момент уже вилетіли з Кубка Іспанії. Та робота була дуже важливою, особливо щодо «фізики». Ну, а потім потрібно було просто вигравати. І ось ми на фініші сезону, а попереду найголовніший його матч. - Чого чекаєте від фіналу? - «Атлетіко» – особливий суперник. На шляху до фіналу він обіграв два найсильніші клуби Європи, тож на нас чекає важкий матч. Як завжди, «Атлетико» буде надійним в обороні, але не можна говорити, що він лише захищається. «Атлетіко» добре грає у футбол і може будь-кому доставити проблеми. Ми це розуміємо та спробуємо підготуватися до фіналу якнайкраще. Спробуємо зіграти у свій футбол, щоби після фіналу не довелося ні про що шкодувати. - У «Реалі» ви опинилися у 29 років та відіграли п'ять сезонів. Що цей клуб означає для вас? - Гра за «Реал» – найкраще, що було в моєму житті. Я завжди мріяв носити його знамениту білу футболку. І моя мрія здійснилася завдяки президентові, який придбав мене, коли я ще був футболістом. Тепер я сам треную найбільший клуб світу. Я щаслива людина. - 2002-го у Глазго ви допомогли «Реалу» виграти фінал Ліги чемпіонів. Чому той матч був особливим? - Тільки цього титулу й не вистачало у моїй колекції, а той факт, що я завоював його з «Реалом», робить перемогу ще особливішою. Я виграв Лігу чемпіонів ще й 2014-го, коли працював асистентом Карло Анчелотті. Тепер я маю шанс виграти цей турнір уже в ролі головного тренера. Насолоджуюся кожним моментом, проведеним у клубі. Не втомлююся повторювати собі, що мені дуже пощастило. Можу похвалитися чудовою кар'єрою у великому клубі. - Той гол у Глазго... Чому ви вирішили пробити з льоту? М'яч після навісу Роберто Карлоса йшов на незручній висоті. - Так, той гол! Ще й після потворної передачі Роберто Карлоса! Такі голи забиваєш раз за кар'єру. Я потім намагався повторити той удар, але це був унікальний момент, і стався саме тоді, у фіналі Ліги чемпіонів. Пояснити щось тут неможливо. Потрібно просто радіти, що тобі вдалось забити такий м'яч. Джерело - УЄФА
