Для 34-річного капітана збірної Швеції Златана Ібрагімовича ЄВРО-2016 буде вже четвертим та, можливо, останнім чемпіонатом Європи.
Екс-нападник «Парі Сен-Жермен» розповів, що для нього означає вести команду за собою у Франції та оцінив силу суперників по групі Е. - На груповому етапі ваша команда боротиметься зі збірними Ірландії, Бельгії та Італії. Що скажете про цих опонентів? - Цікава та дуже сильна група. В Італії я грав – там багато хороших футболістів та сильна збірна. Бельгія не дарма входить до найсильніших команд світу, там досить індивідуально сильних гравців. Їм поки що не вистачає лише якогось значущого досягнення на великому міжнародному турнірі, але бельгійці на це більш ніж здатні. Зіграти проти ірландців також буде дуже цікаво. З цією командою ми нещодавно провели два найважчі відбіркові матчі, і немає сумнівів, що зараз легше не буде. – Для вас це вже четвертий ЄВРО у кар'єрі. Що означає для вас цей турнір? - Бути капітаном своєї збірної на такому відповідальному турнірі – особливе право. Тим більше, на турнірі у Франції, де я довгий час грав на клубному рівні. З гордістю захищатиму честь Швеції і допоможу своїй країні пройти якнайдалі. Грати зі Швецією у фінальній стадії ЄВРО - висока честь, як і взагалі будь-який матч у її складі. Випробовую в такі моменти гордість і думаю про своїх близьких. Завжди намагаюся гідно виконувати свою роботу. Сподіваюся, молодь керуватиметься тими самими принципами або навіть перевершить мене. Коли я на полі, то намагаюся ділитися радістю, коханням, енергією, адреналіном та мотивацією. Демонструю все це і хочу достукатися до решти. - Хто надихав вас у футболі, коли ви були ще молодими? - Футбол – моя пристрасть. Я завжди хотів їм займатися та творити історію. Я черпав натхнення з різних джерел: від друзів та від професійних гравців у топ-клубах. Коли бачив яскраву гру в чиємусь виконанні, то прагнув діяти так само і навіть краще. Коли зрозумів, що можу вирости у професійного гравця і весь час займатися футболом, своїм улюбленим заняттям, а також грати за збірну, то моїй щастя не було меж. Що вже казати про той момент, коли ти стаєш капітаном і забиваєш за свою збірну. Немає нічого кращого. - Наскільки сильно ви змінилися як особистість з того часу, як дебютували у збірній Швеції? - Думаю, я ставав краще з кожним роком. Я розвивався, досягав нових висот і дарував через свій футбол багато кохання та щастя. До цього я й прагну – бути позитивним. Джерело - УЄФА
