Екс-форвард Шахтаря Віктор Грачов дав аналіз матчу гірників проти Борусії:
- Говорячи коротко, зустрілися з однією з найкращих команд Європи, яка просто зобов'язана грати у фіналі Ліги чемпіонів, у цьому я повністю погоджуся з Мірчею Луческу. Розумієте, Євроліга – дуже специфічне змагання, яке не прощає розслаблень, безжально, жорстоко, миттєво караючи за всі помилки.Корінь нашої поразки з'явився на світ ще минулого року, коли програли останній матч групового турніру "Ювентусу": нас тоді завзято переконували, що той матч не потрібний "Шахтарю", що нічого страшного в тій поразці немає. А з'ясувалося... Якби ми тоді хоч нічию отримали, зайняли б у своїй групі найвищу сходинку, але поступилися, потім відкотилися на другу - і здобули "Боруссію" у суперники по 1/8 фіналу. А дортмундці сьогодні на ходу, вони чудово виступають у бундеслізі, коли ми в цей час просто не готові діяти на таких швидкостях. Спостерігаю за німецькою командою, її чудовим тренером Юргеном Клоппом усі три роки, що він там працює, тому - вже неодноразово говорив про це, "Борусія" мені подобається навіть більше "Барселони". Ось!
Рац уже відіграв своє. Тим не менш, треба розуміти, що Разван у нас десять років виступає, причому на дуже гарному рівні. Однак роки беруть своє, от і йому вже двох значно молодших конкурентів купили. Якщо зосередитися на персоналіях (хоча це й неправильно), я більше звернув би увагу на дії наших центрбеків: і Кучер, і особливо Ракицький провели матч дуже блідо. Якщо Олександр просто грав на низькому рівні, то Ярослав глибоко засмутив мене – я був шокований його безвольністю. Він же наш, донбаський, із відповідним характером, а в Дортмунді вже після першого гола зніяковів.
По-перше, я повторюю, впевнений, що не можна всіх собак на окремих людей вішати. По-друге: на початку весни ми не можемо змагатися з сильним колективом Німеччини, от якби "Шахтар" був сьогодні в такому стані, як у жовтні-листопаді торішнього зразка, я послухав би, про що сьогодні ми б з вами розмовляли! А так вони нас цілком переграли: був невеликий відрізок часу у другому таймі, вже за рахунку 0:2, коли ми ніби брикалися, втім, як показало розвиток гри, все це було лише тимчасово.
Те, що на нас чекають великі проблеми з останнім кордоном, я зрозумів з перших хвилин: річ у тому, що П'ятов надто нервував, був нездорово заведений. Знаєте, у чому це виявлялося? Він надто швидко хотів позбутися м'яча, намагався без роздумів вибити його в полі... Розумієте, коли я грав у футбол, то завжди чомусь жив у одній кімнаті з воротарями: у Донецьку - з покійним, на жаль, Валентином Єлінскасом, у Москві - з Рінатом Дасаєвим, тому добре знаю їхню психологію. Ось згадайте: коли "Борусія" провела третій гол, П'ятов, ловлячи (і так і не спіймавши...) м'яч, не дивився на нього, бо його погляд був спрямований уперед, він уже думав, коли і кому його кинути!
Ще раз наголошу: програє вся команда. А ще - на такому рівні не може бути так, щоб із колективу випали 3-4 футболісти, тоді як у нас Генріх Мхітарян провалив обидва матчі, далі - Рац, Ракицький, Адріано... Можливо, не варто було міняти Тайсона, втім , Навіщо тепер про це все говорити?
