Екс-наставник луцької Волині вважає, що незарахований гол вплинув на гру.
Колишній головний тренер луцької Волині Віталій Кварцяний висловив свою думку про центральний матч 24-го туру УПЛ між Шахтарем та Динамо 3:1:
Результат матчу цілком логічний. Шахтар виглядав більш кваліфіковано, хоча перший тайм десь був за Динамо, у співвідношенні, я думаю, 51 на 49 на користь киян. Можливо, ритм гри порушила ситуація зі скасованим голом Сидорчука – суто непомітний навіть не удар, а, я б сказав, мажорний хід Попова, який зачепив Степаненка.
Вважаю Тараса одним із найкращих гравців матчу, але такі падіння не фарбують. Думаю, якби його Кличко вдарив, то він би не впав. Тарас – хлопець кремезний, грав у Запоріжжі, справжній козак. І тут узяв і так упав артистично. Воно то ні на що не впливало, адже м'яч уже відскочив, безпосередньо за нього боротьби вже не було.
А Сергій Сидорчук забив хороший гол. Поштовхи, суєта у штрафному – це звичайне явище. Тим більше, я знаю, як тренера при діях у штрафному дають вказівки, мовляв, якщо що – сьогодні ти впади, завтра Тарас, післязавтра Ельдар і таке інше. А потім суддя бігає, дивиться по VAR, чи то. Та я одразу зрозумів, що нічого там не було. Звісно, це моя суб'єктивна думка. Проте факт незарахованого голу так чи інакше, але на гру вплинув. Адже забитий м'яч дає впевненість гравцям, розкріпачує.
Третій гол Шахтар, вважаю, забив із гри, нехай там навіть було кілька сантиметрів. Але, знову ж таки, забий динамівці другий м'яч – і зовсім інакше могла б піти гра. Динамівці, мабуть, підсвідомо намагалися втримати мінімум і сіли в оборону. Я сиджу і думаю, що зараз Шахтар точно заб'є другий, третій голи, з поза грою чи без. Тому що вони хочуть грати, хочуть атакувати. Навіть програючи Динамо, донеччани виграли свіжіше, потужніше. Було цікаво, чи вони витримають всю гру так. Адже перший тайм реально сподобався, команди постійно атакували, на добрих швидкостях, особливо після такої перерви.
Обидві команди заслужили на повагу. Але Шахтар хотів перемогти – і переміг. За рахунок кваліфікованих розіграшів м'яча, біля штрафного, штрафного, передачі під удар. Марлос же забивав, як завжди, у своєму стилі – як кулю у лузу, чітким клацанням. Центральні захисники Динамо не зуміли після забитого м'яча швидко сконцентруватися, розслабилися. Шепелєв, у свою чергу, відпустив Тайсона, той на Марлоса, а він у стінку з Мораєсом обігрався – і гол. Другий майже ідентичний. І взагалі, Динамо подібні м'ячі пропускає вже далеко не вперше.
