Вийшовши з роздягальні Донбас Арени В'ячеслав Малафєєв оцінив рівень стадіону клубу з Донецька та шанси його господарів на продовження боротьби, а також наголосив на рваному характері поєдинку, в якому Зеніт втратив очки.
– Сьогодні був такий матч, враження від якого почали накопичуватися ще з приїзду на арену, – посміхається В'ячеслав Малафєєв. – Це один із найкращих стадіонів, що я бачив у своїй кар'єрі. Відмінна обстановка, повні трибуни, наближена до ідеального поля, величезна кількість наших уболівальників навіть на під'їзді, не кажучи про трибуни. У такій ситуації грати одне задоволення! Думаю, що матч вийшов на диво. І вболівальникам, і тренерам, і журналістам є що розбирати та аналізувати, є що згадати. Місцями гра йшла на зустрічних курсах, команди показували чудовий європейський футбол, але якщо порахувати, скільки "залізних" моментів ми створили, стає очевидним: ми повинні були громити "Шахтар". Якби не блискуча гра мого донецького колеги, "Зеніт" відвіз би до Петербурга три очки. Так, господарі теж відзначилися кількома небезпечними атаками, але замкнути нас на нашій половині у них не вийшло жодного разу, а ми часом по десять хвилин не випускали їх зі штрафного.
Якщо взяти в руки протокол і розібрати ситуацію відсторонено, то ми отримали після цього виїзного матчу одне очко, що можна визнати непоганим результатом з точки зору турніру в цілому. Звичайно, ми очки втратили, але вже кілька матчів поспіль "Зеніт" показує той футбол, який тішить наших уболівальників. З таким настроєм і такою грою ми маємо вирішувати завдання виходу з групи.
- Наскільки вплинуло на внутрішнє відчуття "Зенітом" гри відсутність двох лідерів команди – Анюкова та Кержакова?
- Ми одна команда, і ми хороша команда. Тут зібрані гравці відмінного рівня, і коли одні вибувають із гри, їх місця на полі займають не менш гідні хлопці. Так, ми сильніші, коли у нас немає дискваліфікацій і травм. Але відсутність одних мобілізує інших.
- Для вас, як воротаря, матч у "рваному" темпі мав представляти особливу складність. То п'ять хвилин уявляєш білку в колесі, то п'ятнадцять хвилин намагаєшся не замерзнути.
- Так, так вийшло, що часом до наших воріт господарі навіть не підходили. Але підтримувати концентрацію в такій обстановці за підтримки нашого переповненого сектору було легше, ніж могло бути на порожньому стадіоні. Думаю, що в плані самовіддачі та настрою обидві команди нема в чому дорікнути.
- Стадіон разом із вашим візаві відбивав пенальті від Широкова – у нього світили лазерною указкою. Під час матчу такий "околофутбол" грати не заважав?
- Особисто мене у цій грі не підсвічували жодного разу (сміється), ну чи це робили не так професійно, як торік у Спліті. А грати заважали всякі бразильські штучки, якими вони не гидували (посміхається). Але нас такими речами не проб'єш.
- Яким має бути налаштування команди через два тижні, на матч у відповідь?
- Так само, як сьогодні. Гра з повною самовіддачею, за повних трибун – ключ до вирішення завдання. Все в наших руках.
