Бразильський захисник Металіста Фініньо не впевнений у своєму майбутньому у харківському клубі.
"Три роки, які я провів у Локомотиві, я не знав російської мови. Тут, у Металісті у мене не було перекладача, і довелося вчитися. Коли людина хоче добре пристосуватися, це допомагає", — каже Фініньо в інтев'ю Globo.
"Люди в Україні дещо прохолодні. Ця країна постраждала від війни, була частиною Радянського союзу, і ці фактори їх сформували. Взагалі, приїжджому бразильцеві знайти себе тут складно. Але коли хтось приходить у команду, я намагаюся допомогти йому – де добре поїсти, де краще жити, куди піти із сім'єю. Ми з Едмаром намагаємося полегшити їм життя”.
"Металіст намагається дорівнювати Шахтар, і навіть у тому, що вкладає кошти на купівлю бразильців. Бразильців тут наймають, щоб вирішити технічну проблему, яка у них є. Я прийшов три роки тому і був уже третім бразильцем у клубі".
"У Шахтаря дуже сильна команда, чудова з колективної точки зору. Бразильська основа також дуже сильна. Думаю, їхні результати будуть триматися ще довго, вони – орієнтир для нас".
"Вілліана президент Шахтаря тримав два роки, хоча той хотів піти. Для футболіста важливо шукати нові виклики. Він пішов через парадні двері, і це добре, на випадок, якщо захочеться його повернути. Дентіньо був гарний у Корінтіансі, але йому не давали часу тут, в Україні, не знаю, чому. Однак це нормальне явище у футболі", — коментує Фініньо відхід двох його співвітчизників із Шахтаря.
"Перед святами я розмовляв із президентом, проте потім він продав клуб. Структура повністю змінилася, але я продовжую грати і робити свою роботу. Я відкритий для пропозицій, тому що не знаю, що може статися завтра. Але збрешу, якщо скажу, що хочу повернутися Бразилію. Вважав би за краще ще три-чотири роки пограти в Європі. Однак якщо щось не вийде, я готовий повернутися".
"Для сім'ї було б добре повернутися до Бразилії – через матір, через сестру, для якої я як батько. Мій син Лукас народився у 2008 році, він часто страждає на бронхіт, і тут йому дуже погано взимку".
