Нападник Динамо - про старт сезону та особисті цілі
Зроблена тренером "Динамо" ставка на українських футболістів досить швидко дала результат. Форвард Артем Кравець — один із тих, хто не лише отримав місце у складі, а й уперше в кар'єрі відзначився хет-триком у ЧУ.— Чи відчуваєте себе героєм після матчу з Іллічівцем?
— Приємно, звичайно. Бажання забивати завжди було, а тепер ще хочеться повторити досягнення. Минулого разу три голи за матч забивав за дубль кілька років тому. Взагалі, головне, що команда виграла, а вітали переважно близькі люди. Тож якоїсь додаткової уваги не було, але мені це й не потрібне. Мене навіть на вулиці рідко дізнаються, тож на нав'язливу увагу скаржитися приводу немає.
— До речі, про матч із Валенсією 2009-го, коли відзначилися дублем, часто згадуєте?
— Мабуть, це за мене найчастіше згадують. Так, був такий етап у житті, але це вже давно в минулому.
— Як вам працюється із Сергієм Ребровим?
- Чудово. Він молодий фахівець, прогресивний. Адже з ним я працював, ще коли він був помічником старшого тренера дубля. Усім у команді подобаються його підхід до тренувань, його тактика. Та й поза полем атмосфера відмінна, вся команда ще більше зблизилася.
— У середу Дніпро гратиме на Олімпійському з Хайдуком. Чи плануєте піти на матч?
— Якщо буде така можливість, то обов'язково піду, щоб повболівати за дніпрян, тим більше там є багато друзів.
— У Києві зараз мешкають футболісти Шахтаря. Спілкуєтеся з кимось?
— Так, ми з дружиною зустрічалися нещодавно з Віталієм Віценцом та його дружиною.
— А де ви любите проводити час у місті?
— Зараз я в Києві буваю все рідше, бо живу за містом у Бориспільському районі.
— Чи часто доводиться спілкуватися зі співробітниками ДАІ?
— Останнім часом щось приводу не було (усміхається). Пам'ятається тільки, що зупинили за якимось планом-перехопленням, шукали машину, нібито схожу на мою. Але все обійшлося просто перевірили документи. Навіть автограф не просили, не впізнали (сміється).
— Чи обговорюєте у команді ситуацію в країні?
— Це є актуальним для будь-якого громадянина країни. Спілкуємося між собою, читаємо новини, намагаємось якось допомагати, переживаємо... Дуже хочеться, щоб це все швидше закінчилося, але дуже складно зробити це значним вкладом.
— Вам пропонували виставити щось із своїх речей на аукціон, щоб зібрати гроші для армії?
- Ні. Та й не думаю, що хтось багато заплатить, наприклад, за мою футболку. Але якщо пропозиція надійде, я із задоволенням візьму участь.
