І. о. головного тренера збірної України розповів про ротацію у команді.
І. о. головного тренера збірної України Олександр Петраков розповів про ротацію у команді перед товариським матчем із Чехією 1:1:
Я незадоволений матчем проти Казахстану. Перший тайм нам вдався, а у другому сталося щось незрозуміле. Чисто тактичні помилки. Я не дуже задоволений своєю роботою. Насамперед, втратою двох очок у Казахстані.
У товариському матчі з Чехією я заздалегідь хотів зробити ротацію. Після гри з Францією до мене підійшли гравці "Шахтаря". Ми мали попередню розмову, щоб відпустити їх, вони сильно втомилися. Недовго думаючи, я одразу покликав гравців «Динамо». Кажу: у нас колектив, єдина команда, тоді також підуть Сидорчук, Забарний та Циганков. Так буде нормально, говорю, і динамівці підуть, і з Шахтаря.
Гравці Динамо нормально відреагували. З Динамо мені теж дзвонили, як і із Шахтаря. Я не маю секретів. Я взяв і відпустив. Це нормально, не було жодних конфліктів та тиску на мене. Ну, чи поїхали б вони з нами, були б три дні з нами. Але я бачу, що вони вже не налаштовані грати у Чехії.
Ще Малиновський підійшов і каже: теж хочу поїхати. Адміністратор сказав йому, що ми купили тобі квиток на 9 вересня, ще ж матч у Чехії. А Руслан каже: не хочу залишатись, хочу поїхати. Він нічим це пояснив. Я попросив адміністратора взяти йому квиток. Якщо людина хоче їхати, то нехай їде. Немає жодного конфлікту, ми не сварилися, нічого такого.
Ми спочатку поговорили з ним у Казахстані. Я йому розповів: у нас нова схема гри. Як ми будемо з тобою працювати, говорю. Він відповів: рік тому, коли я грав у Бельгії, то був би проти, але зараз граю в Італії, а там є італійський вислів, що на першому місці інтереси команди, а потім уже особисті. Я йому сказав: тримай руку, молодцю.
На Олімпійському я до нього підійшов і запитав: Руслане, ти готовий грати з Францією, якщо я випущу тебе на заміну. Він образився. Каже: у Казахстані я не грав, а чому не граю тут? Ми ж з тобою домовлялися, говорю: інтереси команди насамперед. А він каже: я образився. Кажу: я тоді перепрошую перед тобою, це тебе влаштує? Він відповів, що ні. Всі. Він сів і поїхав. Все нормально, ми не сварилися, ми в добрих стосунках. Хочеш їхати – їдь. Це не клуб, де контрактні зобов'язання. Це національна збірна, не хочеш - їдь.
На запитання Віктора Леоненка: А чи назавжди Малиновському можна взяти квиток? – Олександр Петраков відповів: Навіщо назавжди? Щоб я став ворогом нації? Я нічим не скривдив людину. Він хотів поїхати.
Матеріал використаний: Джерело - Великий футбол
