Житель м. Самбір Львівської області Михайло Партика за 16 днів пішки подолав шлях від Варшави до Києва на знак майбутнього чемпіонату Європи 2012 року з футболу, щоб продемонструвати футболістам збірної України з футболу приклад сили духу.
Як розповів Михайло після закінчення поїздки, ідея про подорож прийшла після перегляду матчу збірної, коли ми побачили поразку наших футболістів під час матчу зі збірною Словенії ще 10 років тому. Захотілося довести, що українці мають силу духу, силу волі. Тоді й вирішили: якщо колись наша збірна вийде у фінальну частину змагань, туди й підемо пішки. Тоді ще жартували, що переживати не варто, бо така подія станеться не скоро, - розповідає Михайло Партика у коментарі ЗІКу після повернення з Києва.
Проте вже 2006 року українська збірна вийшла у фінальну частину єврокубкових змагань у Німеччині, і, згідно з домовленостями, друзі вирушили пішки до Німеччини. Після того, як Україна разом із Польщею стали господарями турніру Євро-2012, вітчизняна збірна автоматично потрапила у фінальну частину змагань. Щоб не змінювати традиції, Михайло Партика разом зі своїм товаришем вирішили об'єднати пішою подорожжю два основні міста чемпіонату – Київ та Варшаву. Ми вирішили поєднати дві столиці чемпіонату. Оскільки перший матч відбудеться у Варшаві, а фінал планується проводити у Києві, саме в такій послідовності ми й відвідували міста – із Польщі до Києва.
Порівнюючи Україну та Польщу, Михайло розповів, що найбільше його вразила різниця у дорогах. Дорога у Польщі між двома селами виглядає краще та охайніше, ніж наші траси міжнародного значення. По всіх селах Польщі, де б ми не були – скрізь є тротуари, вимощені бруківкою, – розповідає Михайло Партика. Жодних проблем ні з працівниками ДАІ, ні з їхніми польськими колегами у подорожуючих не виникало так само, як і з місцевими жителями. Коли дійшли до нашої території, відчувалося, що люди бояться запрошувати нас до себе, приймати на нічліг. Натомість у Києві, коли перед собою вже бачили Республіканський стадіон, підійшли до зупинки, розмовляємо між собою, про те, що, дякувати Богові, вже дісталися. Наша розмова почула жінка похилого віку, мабуть, звернула увагу на наш вигляд, рюкзаки та на мову. Запитала звідки мандруємо, а коли дізналася, хто ми, запропонувала переночувати у себе вдома, - каже Михайло.
Повернувшись додому, пан Партика вже планує наступну подорож. Маршрут залежатиме від успіхів української збірної з футболу. Все залежить від нашої збірної. Наскільки знаю, наступний чемпіонат світу пройде в Бразилії, те саме, можливо, і наступний маршрут буде таким - до Португалії пішки, там - кораблем, а потім пройдемося Південною Америкою, - жартома каже Михайло Партика.
Мандрівник також побажав більше сили волі української збірної з футболу: Бажаю нашим футболістам більше сили волі. Ми, прості українці, закусили зуби та пішли пішки для того, щоб продемонструвати, як багато може дати бажання перемоги та сила волі. Хоча було, зізнаюся, зовсім нелегко. Такої ж волі до перемоги бажаю гравцям збірної України з футболу!
