Спостерігаючи за розминкою молодіжної команди Динамо перед матчем із Металістом, глядачі не повірили своїм очам: на поле готувався вийти воротар Олександр Шовковський.
- Була зроблена велика робота, - розповідає Олександр. - Безумовно, це приємний момент, завжди трохи хвилюєшся, повертаючись на футбольне поле. Тим більше, я не грав п'ять чи шість місяців.
Сподіваюся, найважче залишилося позаду, але про повну готовність, звісно, говорити ще зарано. Я щодня працюю і сподіваюся, що найближчим часом мої можливості наблизяться до максимальних.
- До м'яча звикли, відчули його?
- М'яч я вже давно відчуваю на тренуваннях. Вже півтора тижні працюю у загальній групі з командою. Буду заявлений на завтрашню гру, але участі в ній не братиму. Втім, тішить, що буду в прихильності команди.
- Сподіваєтеся повернутися в основу до матчу з "Севастополем"?
- Це визначить лише головний тренер, який вирішує, кому грати безпосередньо у кожному матчі. Я показую максимум своїх можливостей на тренуваннях і готуюся до ігор.
- Сьогодні ви діяли разом із молодими хлопцями, багатьох з яких, напевно, навіть не знали. Труднощі виникали?
- Будь-яка команда, а тим більше – "Динамо", виходячи на футбольне поле ставить перед собою максимальні завдання. Хлопці молоді, бажання у них багато, але десь надто захоплюються, десь припускаються помилок. Втім, як і я сам припустився помилки, після якої нам забили гол.
Але суть не в цьому, головне, що є бажання, прагнення. Важливо, щоб вони були відкриті для ігрових моментів та зауважень, які роблять тренери. У житті нікого нічого не можна навчити, якщо людина сама цього не хоче. Завжди потрібно прикладати максимум зусиль не лише працюючи м'язами, а й думати на футбольному полі. Все в їхніх руках, все залежить від них.
