Ігор Леонов: «Символ сучасної збірної України – Зозуля»

Екс-захисник національної збірної України Ігор Леонов поміркував про останні ігри команди.

Головне... що ми виграли. По всьому було видно: якщо бути відвертим, то результат для нас — ключовий момент. Добре, що виграли, добре, що вирішили зіграти в Одесі, адже невідомо, чи зуміли б в іншому місті так підготувати поле з огляду на нинішні погодні умови в Україні... Шкода, що не забили у першому таймі, бо тоді було б значно легше : молдавани жорстко трималися нічиєю, хоча їм у цьому відбірному циклі вже нічого не треба... Загалом, думаю, наші молодці: м'яч забили, другий, зате супернику просто пощастило настільки красиво забити — більше у них креативу не було.

>

Про гру 1-м номером. Знаєте, так треба вміти грати... Насправді все це умовність: сьогодні у футболі немає такого, щоби певна команда всю гру діяла 1-м, 2-м, 3-м номером, адже поєдинок ділиться на фрагменти. Припустимо, у Варшаві перші хвилин 10-15 ми домінували та грали відповідно, а потім перевага перейшла до господарів. Тому не варто на цьому зациклюватися... Повторюю: головне — виграли, взяли три очки, у нашій складній ситуації це переважує все, будь-яку естетику, інші додаткові моменти.

Про склад. На високому рівні зіграли всі. Так, не вистачало Ротаня, який був у нас чи не найкращим у Польщі, проте його відсутність критичним не виявилася з огляду на ранг опонента. Особисто мені найбільше сподобався Зозуля: насамперед старанням, бажанням, постійним рухом та пресингом, що нівелювало певну нестачу техніки та швидкості, тому вважаю Романа символом сучасної національної команди України.

Чи виховували Ракицького. Звичайно, ні: не думаю , що за нинішніх умов Фоменко може дозволити собі когось виховувати, ігнорувати сильного футболіста в основі. Думаю, більше спрацював той фактор, що ми вже маємо награну пару центрбеків Кучер-Хачериді, навіщо було її розривати?

Про два форварди. Ми, вважаю, грали не у два, а півтора, тому що Селезньов, на відміну свого партнера Зозулі, розташовувався дуже глибоко — його у власному штрафному часто можна було побачити.

Про майбутнє. Переконаний: вже сьогодні треба думати про 7 червня, коли настане черговий день ікс у вигляді поєдинку з Чорногорією: дивився їхню гру з Англією і, можна сказати, трохи злякався, бо балканці перегравали підопічних Роя Ходжсона. Вірю, що все буде добре: за великим рахунком, команда була у нас ще минулого року, але в якийсь момент все пішло не так, що й обернулося недобором значної кількості балів. Не можна повторювати цього...